У Сумській області створено нові елементи природно-заповідного фонду загальною площею 190,9 га: гідрологічний заказник «Дружба» площею 17,8 га, ботанічний заказник «Ряснянський» площею 108,1 га і ландшафтний заказник «Овлаші» площею 65 га.
Здоров’я людини є чи не найголовнішим у її житті. У зв’язку з погіршенням cоціально-економічних умов та загостренням проблем у сфері медичного обслуговування дане питання набирає все більшої актуальності. Де і на що найчастіше хворіють мешканці Сумщини?
7 жовтня 2016 року кафедра загальної та регіональної географії природничо-географічного факультету та Сумський відділ Українського географічного товариства провели науковий круглий стіл «Актуальні проблеми сучасної географічної науки та освіти». Крім представників СумДПУ імені А.С. Макаренка, у роботі круглого столу взяли участь науковці з Києва, Харкова та інших наукових і освітніх центрів України. В рамках екскурсійної програми учасники круглого столу відвідали Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі.
За дві доби 13.08.2016 - 14.08.2016 р. у Сумах випало 74 мм опадів. Максимальна кількість була 14.08.2016 р., коли за 12 годин (9:00 – 21:00) випало 48 мм опадів, у т.ч. за 6 годин (з 9:00 – 15:00) – 29 мм. За період 2005-2016 рр. для серпня – це рекордна кількість опадів (48 мм/12 годин). Якщо брати усі місяці року – за вказаний період найбільша кількість опадів у м. Суми була 27.06.2014 р. – 60 мм/12 годин.
У 2016 році виповнюється 155 років з дня народження Василя Дмитровича Огієвського – уродженця Сумщини, видатного вітчизняного лісівника з широким кругозором географа та геоботаніка, одного з основоположників лісового дослідної справи. Тут висвітлено науковий шлях вченого, описано заказник «Великий бір» у Собицькому лісництві, де зростають лісові культури сосни, закладені В.Д. Огієвським.
У ході дослідження узагальнено та систематизовано ландшафтно-гідрологічну інформацію по 66 річковим басейнам території Сумської області. За допомогою кластерного аналізу, зокрема прийому кластеризації, що ґрунтується на розрахунку k-середніх, здійснено виділення кластерів – ландшафтно-гідрологічних районів.
Харчова промисловість займає особливе місце у структурі промисловості Сумської області, адже за показником реалізованої промислової продукції – 4123,1 млн. грн. або 19,8% галузь посідає друге місце після машинобудування. Останніми роками відбулися суттєві зміни у структурі харчової промисловості. Велика кількість промислових підприємств галузі з ряду причин зникли з економічної карти Сумської області, тому вивчення особливостей розвитку та територіальної організації харчової промисловості Сумської області є актуальним.
Водний режим річки (закономірні зміни в часі стоку, швидкості течії, рівнів та витрат води) залежить від сукупності фізико-географічних факторів, а саме кліматичних. Кліматичні зміни, які останній час відбуваються на планеті, безумовно впливають на зміни рівнів води у річках, так як «річки - це продукт клімату». Короткочасні коливання, а саме внутрішньорічні, характеризуються закономірним чергуванням періодів підвищеної та низької водності. Цим періодам - фазам водного режиму (водопіллю, межені, паводкам) притаманні певні особливості у контексті сучасних кліматичних змін. Вивчення та дослідження даних особливостей водного режиму річок будь-якої території актуальне питання і річки Сумської області у цій площині не є виключенням.
Георгій Миколайович Висоцький – видатний український вчений у галузі лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки, фізичної географії і гідрології, академік, основоположник науки про ліс і лісову дослідницьку справу. Автор понад 200 наукових праць. Він вивчав вплив лісу на водний режим місцевості, заклав основи ґрунтової гідрології посушливих районів, розробив теорію трансгресивної ролі лісів, класифікацію дібров і заслужено визнаний корифеєм степового лісорозведення. Велике значення мають розроблені вченим для степових умов деревно-чагарниковий і деревно-тіньовий типи лісових насаджень.
Землетрус зафіксувала 21 станція сейсмічної мережі. Його епіцентр розташовувася у Гадяцькому районі Полтавської області, неподалік села Тимофіївка у точці з координатами 50.65N i 34.21Е. Гіпоцентр землетрусу знаходився на глибині 10 км. Землетрус стався о 07:56:30.6 год. за київським часом і тривав лише 1,54 секунди та мав амплітуду 4,6. Детальніше про нього можна дізнатися на сайті Європейсько-Середземноморського сейсмічного центру. Попередній землетрус в Україні був 26.11.2014 р. і мав епіцентр неподалік кордону з Румунією.
7 жовтня 2016 року кафедра загальної та регіональної географії природничо-географічного факультету та Сумський відділ Українського географічного товариства провели науковий круглий стіл «Актуальні проблеми сучасної географічної науки та освіти». Крім представників СумДПУ імені А.С. Макаренка, у роботі круглого столу взяли участь науковці з Києва, Харкова та інших наукових і освітніх центрів України. В рамках екскурсійної програми учасники круглого столу відвідали Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі.
.
