Персональна сторінка - В.Д.Огієвський
географічна точка Сумщини

Сторінка Корнуса Анатолія Олександровича


П`ятниця, 09.12.2016, 04:54
Ви увійшли як Гість
| Група "Гости"
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | В.Д.Огієвський | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід
Меню сайту

Категорії розділу
Географічні новини [18]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 261

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Банери
PhotoStranger - страничка путешественника Скиталец - сервер о туризме и путешествиях GIS-Lab.info Будь-яка інформація зі сфери географії - наукові установи та їх діяльність, праці відомих географів, географічні видання, статті, конференції, інтернет-ресурси, картографічний матеріал, програмне забезпечення та багато іншого Найкращі актуальні бази даних по підприємствам України. Бізнес-каталог. Електронні каталоги. Реклама і маркетинг [Vox.com.ua] Портал українця WWF Russia. Форум геодезистов ИГ МО РАПН Политическая регионалистика

Сайти Сумщини
Неофициальный сайт города Глухова Новости Шостка Лебединская информационная сеть Каталог сайтов города Сумы Mедицина Сумские Интернет ресурсы Кролевець - неофіційний сайт міста Сайт газеты «Панорама» Рідне місто Буринь Сайт газеты «Панорама»

Курси валют
Курс долара
Курс евро
Курс рубля

Народився майбутній вчений 12 лютого (30 січня за старим стилем) 1861 р. у повітовому місті Кролевець тогочасної Чернігівської губернії у дворянській сім’ї. Його батьки мали дружні стосунки з Т.Г. Шевченком, який неодноразово відвідував їхній будинок. Завдяки меморіальній дошці, яка свідчить про неодноразове перебування тут Т.Г. Шевченка, будинок Огієвських у Кролевці зберігся до нашого часу.

Після закінчення гімназії Василь Дмитрович вступив до Петербурзького лісового інституту, який закінчив 1886 р. розпочавши трудову діяльність помічником лісничого у Крженіцькому лісництві. За два роки його було переведено до 1-го Одоєвського лісництва Тульської губернії де В.Д. Огієвський також почав викладати у місцевій лісовій школі (1888-1892). На цей час припадає перша наукова робота вченого «Питомник хвойных сеянцев в Тульской губернии»).

У серпні 1892 р. В. Д. Огієвський призначений молодшим запасним лісничим Лісового департаменту і направлений на 2 роки у закордонне відрядження, після повернення з якого він написав ряд статей про організацію лісової наукової роботи в Австрії, Баварії, Прусії, Саксонії і Франції. Вивчення зарубіжного досвіду багато в чому визначило його наступну наукову та практичну діяльність.

З 1895 по 1909 рік В.Д. Огієвський, будучи старшим таксатором, очолював Особливу таксаційну партію. До її завдань входив підбір 60 опорних пунктів та закладка постійних пробних площ з проведенням на них дослідів і спостережень. Уже в 1898 р. В.Д. Огієвським запропоновано проект організації мережі лісових дослідних станцій і програма наукових досліджень за основними напрямками ведення лісового господарства. У цій програмі головними були питання лісового насінництва, методів і прийомів рубок догляду, ходу росту насаджень, штучного лісовирощування. На кожній дослідній станції він пропонував створити метеорологічну станцію, а для оперативного висвітлення результатів досліджень – заснувати спеціальне друковане видання. У 1909 р. В.Д. Огієвському доручено організувати і очолити першу в Росії контрольну станцію лісового насіння. Ця станція підпорядковувалася Лісовому департаменту і розміщувалася в будівлі Лісового інституту. У тому ж році він був удостоєний звання ревізора лісовпорядкування і знову направлений у закордонне відрядження з метою ознайомлення із закордонним досвідом лісової насіннєвої справи. У жовтні-листопаді 1909 р. Василь Дмитрович відвідав контрольні станції лісового насіння в Еберсвальді, Копенгагені, Гамбурзі, Цюріху та Відні. Там же замовив деяке обладнання для організації такої станції вдома.

У 1910 р. В.Д. Огієвський став керівником цієї станції. До червня 1910 р. туди надійшло 899 зразків лісового насіння із 541 лісництва, зібраних відповідно до спеціальної інструкції. Результати аналізів надсилалися на місця, а лісівникам пояснювалися введені вченим нові поняття, серед яких «енергія пророщування», «чистота насіння», «вага 1000 штук» та ін. пов’язані з ім’ям В.Д. Огієвського, увійшли в усі підручники з лісової справи. Всього за результатами дослідів учений опублікував 60 наукових робіт.

Дивує широта питань, якими займався В. Д. Огієвський: плодоношення сосни; підготовка площі для природного відновлення; способи рубок; догляди за лісовими культурами; шкідники культур сосни і заходи боротьби з ними; методика обліку культур; контроль за якістю насіння; вплив походження насіння на ріст насаджень; способи підсочування. І, звичайно ж, треба відзначити його численні роботи з організації лісової дослідної справи. Крім того, В.Д. Огієвський поряд з Г.Ф. Морозовим, Г.М. Висоцьким, К.К. Гедройцем і Д.І. Товстолісом входив до складу Постійної лісової комісії з лісової справи при Лісовому департаменті.

Особливою заслугою В.Д. Огієвського у галузі практичної лісокультурної справи став новий спосіб вирощування лісових культур дуба на відкритих місцях пропонувався місцях інший спосіб – густої культури місцями. Головною перевагою останнього автор вважав поступовий хід природного відбору з виживанням найкращих, стійких екземплярів. При густих посадках у вигляді біогруп дубки добре захищалися від заморозків та інших несприятливих чинників. У перші 2 роки, до змикання дубків, у багатьох випадках на майданчиках навіть не потрібно було доглядати за ґрунтом, у віці 10-15 років дубки розріджувалися із залишенням лише п’яти кращих. З них приблизно за 10 років залишався тільки один, добре розвинений екземпляр, а інші вирубувалися. Розроблений В.Д. Огієвським спосіб густої культури місцями зараз визнаний класичним.

В.Д. Огієвський організовував і проводив великі роботи з вивчення впливу походження насіння на ріст лісових культур. У 1910-1916 рр. ним запроектована і створена мережа географічних культур сосни в 21 пункті європейської частини Росії у т.ч. і у Собицькому (нині Сумської області) лісництві Чернігівської губернії, де В.Д.Огієвський заклав 253 серії довголітніх дослідів. Робота зводилася до закладки постійних і тимчасових пробних площ та здійснення науково-дослідної діяльності. Пробні площі остовплювалися, нумерувалися та огороджувалися жердяною огорожею. Експериментальні досліди проводилися із шестикратним повторюванням, кожна облікова одиниця (посівне місце) мала свій номер. По кожному досліду і пробній площі велася своя документація, заводилася окрема справа і відповідний план. Очолюючи особливу таксаційну партію, В.Д.Огієвський отримав базу для зимової (камеральної) роботи на своїй батьківщині – спочатку у Кролевці, а потім у Києві.

У 1912-1918 роках Василь Дмитрович завідував кафедрою у Лісовому інституті, де 14 лютого 1916 р. захистив дисертацію на тему “О жизни хруща”. Одночасно він вів великі роботи на своїх пробних площах у ряді лісництв і продовжував завідувати контрольною насіннєвою станцією. Що стосується останньої, то вона була чудово обладнана на кошти Лісового департаменту, тут здійснювався не тільки контроль за якістю насіння, але і координація наукової роботи (вивчення причин, що впливають на проростання і схожість насіння, застосування методів математичної статистики при обробці лісівничих матеріалів).

Деякі об’єкти географічних посадок збереглися до теперішнього часу і мають велике науково-практичне значення, у т.ч. як генетичні резервати. Серед них – ділянка у Шосткинському районі, де зберігаються географічні культури сосни звичайної. Тут, починаючи з 1897 p., В.Д. Огієвський проводив свої роботи з лісової справи. Цей своєрідний музей сосен став центром створеного тут на площі 1231 га лісового заказника загальнодержавного значення "Великий бір". Його територія знаходиться на боровій терасі Десни неподалік с. Собича. Протягом 1912-1916 pp. було закладено 49 постійних пробних площ, на яких було висаджено понад 200 географічних варіантів сосни звичайної. Пункти заготівлі насіння на північ сягали Вологди, на захід – Польщі, на схід – Акмоли. Тут поєднались сосни тамбовська та волинська, чернігівська та орловська. Є сосни з Прибалтики – курляндська та інші. Ці культури привертали увагу багатьох вчених лісознавців, які пізніше закладали тут і свої досліди.

Протягом тривалого часу тут сформувався лісовий комплекс з набором рослинних угруповань та видів рослин, притаманних сосновим лісам Полісся. На вирівняних ділянках представлений комплекс соснових лісів злаково-зеленомохових з фрагментами орлякових соснових лісів. На більш зволожених знижених ділянках розміщуються соснові ліси чорницеві. В деревостані місцями значною є домішка берези, дуба звичайного, клена гостролистого, подекуди липи. В розрідженому ярусі підліску тут можна зустріти бруслину бородавчасту, ліщину, у вологіших місцях – крушину ламку.

У флорі цих соснових лісів поєднуються бореальні та неморальні види. Серед бореальних видів звичайними є чорниця, брусниця, костяниця, розсіяно зростає оритлія однобока. Майже скрізь по масиву можна зустріти папороті – орляк, щитник чоловічий, щитник шартрський. З іншого боку, тут зростають рослини багатших ґрунтів – супутники дуба дзвоники персиколисті, буквиця лікарська, серпій фарбувальний, осоки пальчаста та гірська. Значне поширення у масиві має цінна лікарська рослина – перстач білий. Світлолюбні рослини слід шукати на відкритих ділянках та узліссях. З настанням теплих весняних днів милують око великі яскраві квіти сону широколистого. На честь засновника – професора В. Огієвського була вирощена сосна-велетень, яка є ще однією визначною пам’яткою заказника.

Від 1918 р. і до своєї смерті В.Д. Огієвський працював у Київському сільськогосподарському інституті, де завідував кафедрою, був членом сільськогосподарського вченого комітету України, обробляв результати і вів нові роботи на дослідних об’єктах Собицького та інших лісництв. Помер В.Д. Огієвський 1 червня 1921 р., залишивши після себе велику кількість незавершених досліджень. До 100-річчя від дня народження, в 1961 році, в Довгому бору Собицького лісництва серед 50-річних дослідних лісових культур Василю Дмитровичу Огієвському був встановлений пам’ятник-обеліск.

Література

1. Мерзленко К. Василий Дмитриевич Огиевский (1861–1921) // Устойчивое лесопользование. – 2011. – № 4 (29). – С.47-48. 2. Cорокина Л.Ф. Видатний вчений-лісівник (до 150-річчя від дня народження В.Д. Огієвського) // Сумський історико-архівний журнал. – 2011. – №XІІ-ХІІІ. – С. 107-111.

 

Форма входу

Пошук

Сумський час

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

У нас за вiкном
Суми
rp5.ua

Друзі сайту

Наук. записки СДПУ

Наша кнопка
Сторінка А.О. Корнуса

Наші гості


Made by Anatoliy Kornus © 2016
Конструктор сайтів - uCoz