Персональна сторінка - Путивльська колекція карт

Карти та плани, які експонуються в краєзнавчому музеї, доцільно розділити на оригінальні, тобто такі, які створені на замовлення, як правило, в єдиному примірнику чи небагатьох примірниках, і тиражовані (видані) картографічні матеріали, які без змін у змісті використовуються в експозиціях. До останніх можна віднести, наприклад, адміністративну карту Румунії в кордонах 1929 р. „Румунія по округах” („Romania pe judete”), використану у оформленні розділу експозиції, що розповідає про довоєнний період історії Путивльщини. Карта виконана румунською мовою і видана у 1930 р. у масштабі 1 : 2 250 000 будучи додатком до румунської енциклопедії „Minerva”. На ній показані Сторожинецький, Хотинський, Чернівецький та Білгород-Дністровський округи та деякі інші українські території, що входили тоді до складу Румунії.

У цьому ж відділі експозиції знаходиться „Новейшая подробная карта военныхъ действiй”, що відноситься до початку ХХ століття. На ній, у масштабі 1 : 5 000 000 показана європейська військова арена. У крупніших масштабах картами-врізками показані території Туреччини та Східного Середземномор’я, з показом протоки Дарданелли способом перспективного малюнку, театр бойових дій в акваторії Жовтого, Східнокитайського і Японського морів

Найбільш цінною і цікавою з цієї групи слід вважати карту, яка називається „Карта представляющая Малороссію подъ владеніемъ Польскимъ, составленная въ начале XVII века Инженеромъ Бопланомъ на Россискй языкъ переложенная Дмітріемъ Бантыш-Каменским 1829 года”. Це генеральна карта України відомого інженера і картографа Г.-Л. де Боплана, сворена у середені XVII ст., яку у перекладі на російську мову перевидав вперше відомий історик та археограф Д.М. Бантиш-Каменський (1788-1850 pp.).

Карта майже факсимільна – змінена тільки мова підписів та назва самої карти (на наведену вище) яка знаходиться в картуші, розміщеному у правому нижньому куті карти. Цікаво, що збережена навіть орієнтація оригіналу карти – на південь. При перевиданні збережені також її розміри (51x58 см).

Звичайно, наша розповідь була б не повною, без згадки про доісторичну карту, створену на нижній щелепі бика, яка демонструється у відділі, присвяченому первісному етапу розвитку людини. Її вік оцінюється у ІІ-ІІІ тис. років до н.е. Такі карти нагадують штрихові малюнки, виконані на камені або на кістках тварин, однак наявність масштабу, елементів проекції та умовних знаків дозволяє вважати їх картографічними творами, до яких інколи застосовують термін „передкарти”. Всього відомо близько десяти доісторичних карт, знайдених в Україні, тому цей експонат є достатньо унікальним.

Крім названих карт, у експозиції музею знаходиться є ще кілька планів. Зокрема це два плани ХІХ століття: план м. Путивля та план дачі села Бегощі. План міста Путивля виконано на стандартному аркуші у загальноприйнятому на той час для таких об’єктів масштабі – в 1 дюймі 100 саженей (близько 1 : 8 500). План є достатньо детальним, на ньому кольоровим фоном нанесено житлові і незабудовані квартали, буквенними позначеннями зображено церкви і монастирі, важливі дерев’яні і кам’яні будівлі, адміністративні будинки, торгівельні заклади та установи харчування, кузні і навіть караульні будки. Цікаво, що на плані відображені перспективи розвитку міста – вказано місця, де планувалося збудувати нові адміністративні будинки, магазини, заклади освіти, завод, заклади харчування. На плані зберігся автограф губернського землеміра.

План дачі села Бегощі виконано у тому ж масштабі, що і план міста. Як свідчить надпис на плані, створено його з метою показу земель, що переходять у наділ селянським власникам Бегощанського сільського товариства від поміщика графа О.М. Толстого. Цей план є важливим документом, який дозволяє прослідкувати деякі етапи кадастрового картографування. Зокрема на плані здійснено поділ на зручні, із зазначенням площ окремих видів угідь (вигонів, дров’яного лісу, сінокосів та ріллі) та не зручні землі (під дорогами і вулицями, водними об’єктами і т.п.). Також показані землевласники суміжних з картографованою територією земель. До плану додається квитанція з про сплату вартості його виконання, датована 6 вересня 1801 р., підписана волосним головою і волосним писарем.

Варто зазначити, що подібні кадастрові та проектні плани складають основу фондової частини картографічної колекції. Наприклад, у фондах музею зберігається подібний до попереднього кадастровий план земельної ділянки, що знаходилась у володінні церковнослужителів Соборно-Троїцької церкви села Вишівка, Путивльського повіту. У правому нижньому куті міститься приписка «План составилъ и участок обходилъ Главный межевщик Черниговской межевой палаты Д.О. Масленников».

Також у фондах зберігається ще один кадастровий план, точніше викопіровка з „Геометрического специального плана Курской губернии Путивльского уезда дачи, образовавшейся по специальному межеванию под названием Первой части пустоши Заньковой...”, створена 10 листопада 1861 року, очевидно, через суперечку між власниками земель. На цій копії зазначається, що оригінальний план був створений 28 вересня 1782 р. способом азимутальної засічки з використанням магнітних азимутів та нанесенням їх значень на план, – «план сей сочинён по меридиану магнитной стрелки», більше того, вказується що з часу його створення магнітна стрілка «отклонилась в восточную сторону на 4 градуса».

За цією копією плану також можна простежити, яка увага приділялася у той час до справедливого вирішення земельних питань та ролі картографічних матеріалів у цьому. Крім укладача плану та зацікавлених осіб, на ньому розписалися „депутат со стороны казны” уповноважений від Палати Державного майна колезький асесор Тьомін, а також його було посвідчено незацікавленими особами – «понятыми сторонними людьми». Що стосується пізнішої копії, то за відсутності письменних «понятих сторонніх людей» на прохання останніх, її точність засвідчив священник села Линове Я. Воскресенський. Як і попередні, цей план створено у масштабі в 1 англійському дюймі 100 саженей.

Фрагмент аркуша плану „Первой части пустоши Заньковой...” (1861 р.)

Прекрасним експонатом є ще один «Планъ дачи пустоші Бабій долни, владенiя государственныхъ крестьянъ Курской губернии Путивльского уезда Бирюховской волости». Це також копія, видана у 1873 році державним селянам села Нової Слободи, як свідчить надпис на ній – «на основании 36 статьи Высочайше утвержденныхъ 31 марта 1867 г. правил о владенныхъ записяхъ». Копія знята з плану, виконаного чинами Межового корпусу у 1867 р. у вже звичному масштабі в 1 дюймі 100 саженей. На відміну від попередніх, цей план оснащено графіком магнітних схилень, яке у той час становило 5,5°. Тут поєднані різні способи зображення: якісний фон, спосіб ареалів, лінійних знаків, рельєф показано способом відмивки. У правому нижньому куті є надписи, – «С подлиннага копировалъ топографъ Щуровский» і «С орининаломъ верно. Заведующий межевыми работами Егоров».

Не менш цікавим є план Бочечанської лісової дачі, що належала Путивльському Молченському монастирю, створений у 1895 році виконуючим обов’язки лісничого Рильського лісництва Курської губернії Ф. Рожковським і засвідчений настоятелем монастиря. Цей експонат цікавий ще й тим, що є пам’яткою природоохоронної справи, адже створений він як додаток до плану господарства, затвердженому на засіданні Курського лісоохоронного комітету 5 вересня 1895. Про це свідчить надпис, зроблений від руки членом цього комітету Картеєвим, засвідчений гербовою печаткою. План створено на спеціальному типографському аркуші, оснащеному компасною розою сторін горизонту, у масштабі 1 : 8 400. Це єдиний план цього періоду з колекції музею, де масштаб зазначено не у дюймах та саженях, а у сантиметрах.

План дачі пустоші Бабій Долини (1873 р.)

Оригінальною частиною картографічної колекції заповідника є два проектні плани початку ХХ століття. Один з них – це проект на будівництво одноповерхового житлового будинку на вул. Груньській у м. Путивлі, складений М. Виходцевим. Проект включає картографічну частину – план садибної ділянки із зазначеним розмірів останньої, з показаним майбутнім будинком і суміжними землеволодіннями у масштабі в 1 англійському дюймі 10 саженей. Крім цього, проект містить зображення фасадної частини будинку з брандмауером у масштабі в 1 дюймі 2 сажені. На зворотній частині плану міститься рукописний дозвіл від 7 вересня 1902 р. на проведення зазначеного у проекті будівництва, підписаний міським Головою Путивля, членами та секретарем міської управи, засвідчений її печаткою.

Другий план цікавий тим, що він єдиний у колекції, виконаний приватним землеміром. Це план садибної ділянки у с. Малушино Путивльського повіту Курської губернії, що належала К.В. Буколовій. План створений на спеціальній тканині для укладання договору продажу цієї ділянки О.П. Юденкову. Складено його у 1913 році у звичному масштабі в 1 англійському дюймі 100 саженей. Як зазначається у нижній частині аркуша, – «Въ натуре измерялъ и планъ составилъ частный землемеръ Г. Кныш».

Також у колекції музею-заповідника є ще кілька картографічних творів. Зокрема це „Планъ города Кіева и его прдеместій” у масштабі в 1 англійському дюймі 450 саженей (1913), аматорська фізична карта Путивльського району та деякі інші.

Як бачимо, державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі має невелику, але цікаву картографічну колекцію, основу якої складають кадастрові плани ХІХ століття. Більшість планів є оригінальними, частина їх виконана у єдиному примірнику.