Персональна сторінка - Lysenko
географічна точка Сумщини

Сторінка Корнуса Анатолія Олександровича


Четвер, 08.12.2016, 07:05
Ви увійшли як Гість
| Група "Гости"
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Lysenko | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід
Меню сайту

Категорії розділу
Географічні новини [18]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 261

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Банери
PhotoStranger - страничка путешественника Скиталец - сервер о туризме и путешествиях GIS-Lab.info Будь-яка інформація зі сфери географії - наукові установи та їх діяльність, праці відомих географів, географічні видання, статті, конференції, інтернет-ресурси, картографічний матеріал, програмне забезпечення та багато іншого Найкращі актуальні бази даних по підприємствам України. Бізнес-каталог. Електронні каталоги. Реклама і маркетинг [Vox.com.ua] Портал українця WWF Russia. Форум геодезистов ИГ МО РАПН Политическая регионалистика

Сайти Сумщини
Неофициальный сайт города Глухова Новости Шостка Лебединская информационная сеть Каталог сайтов города Сумы Mедицина Сумские Интернет ресурсы Кролевець - неофіційний сайт міста Сайт газеты «Панорама» Рідне місто Буринь Сайт газеты «Панорама»

Курси валют
Курс долара
Курс евро
Курс рубля

В наукових працях вчених позаминулого століття О.В. Гурова, К.Д. Глінки, П.Я. Армашевського [1, 2, 3] вказувалось на наявність гіпсу на горі Золотусі. Систематичні її дослідження почалися в 1923 р., зусиллями співробітників Роменського краєзнавчого музею, наслідком яких стала рекомендація будівництва в Ромнах алебастрового заводу. Однак Роменський міськвиконком не зміг виконати необхідні геолого-пошукові роботи своїми силами і звернувся до Українського науково-дослідного Геологічного Інституту, який направив у Ромни групу своїх спеціалістів. Керівником пошукових робіт призначають Федора Остаповича Лисенка, вже відомого на той час спеціаліста по нерудним корисним копалинам, одного із перших дослідників фосфатів України.

Народився Ф.О. Лисенко 7 червня 1887 р. у Бердянську. Після закінчення місцевої гімназії із золотою медаллю, вступив до Петербурзького гірничого інституту. Однак через участь у студентських заворушеннях змушений був залишити Петербург і виїхати до Томська, де в 1911 р. закінчив з відзнакою гірничий інститут, отримавши диплом гірничого інженера. Протягом семи років Ф.О. Лисенко працював на рудниках Сибіру, Уралу, Казахстану, у 1918 р. він повертається в Україну. В 1920 році викладав у Кам’янець-Подільському університеті та, за завданням губвиконкому, досліджував мінеральні ресурси Поділля. З 1926 р. на запрошення директора Українського науково-дослідного Геологічного інституту академіка П.А. Тутковського, Ф.О. Лисенко переїхав до Києва і приступив до роботи на посаді старшого наукового співробітника, потім завідуючого відділом нерудних копалин, отримавши у 1934 році вчене звання професора. Займався вивченням силікатів та фосфатів Поділля, пізніше – дослідженням Роменської площі, що завершилась відкриттям промислової нафти та нової нафтогазової провінції.

Проаналізувавши надані матеріали та провівши в 1928 р. польові дослідження і виконавши опис шурфів та відслонень на Роменській структурі, Ф.О. Лисенко звернув увагу на широкий розвиток на площі калійних солей. Крім того, у 1932 році була забурена свердловина №1, результати роботи якої сприяли зародженню сміливої думки – нафтогазоносності. У 1934 р. Федір Остапович, зібравши всі свої звіти, їде на консультацію до провідних фахівців у Москву, а потім в Солікамськ з метою вивчення калієносності місцевого розрізу і зіставлення його з даними по Роменській свердловині. Всі дані говорили про наявність нафти, доводячи нафтогазоносність Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). З цими висновками Лисенко домагається прийому в Серго Орджонікідзе, наркома важкої промисловості СРСР. Нарком дає команду про поновлення пошукових робіт і виділення додаткових коштів на потужніші бурильні установки. У Роменському краєзнавчому музеї зберігається групова фотографія, під якою підпис "Геологическая разведывательная партия во главе с профессором Лысенко на Роменщине (1934 г.)". Після завершення проходки свердловини "1-Ромни", Ф.О. Лисенко запропонував буріння свердловини №2 для з’ясування перспектив калієносності розрізу Роменської структури. Свердловина була забурена 22 квітня 1936 р., але при досягненні глибини 300,96 м вона потрапила в складну аварію і була ліквідована. Свердловина не зустріла калійних солей, але виявила значні нафтові прояви. Ознаки нафти відмічені в чотирьох інтервалах:

239,76-240,50 м – в тріщинах гіпсів;

246,75-248,75 м – в тріщинах мергелів;

251,20-294,78 м – в тріщинах діабазів та вапняків;

300,20-300,96 м - в тріщинах вапняків, мергелів та брекчієвидних глинах.

Результати досліджень Роменської площі публікувалися Ф.Д. Лисенком у наукових виданнях, наприклад [4, 5].

Пошукове буріння на Роменській площі часто супроводжувалося аваріями через складність розрізу, пов’язану із заляганням брекчії кепрока, недосвідченість бурових бригад і неякісне обладнання. Свердловина "1-Ромни" при досягненні 563 м потратила в аварію, тому довелося припинити буріння. У свердловині "2-Ромни", як уже вказувалося, на глибині 300,96 м також відбулася аварія, внаслідок чого вона не тільки не досягла проектної глибини 500 м, але й виявилось неможливим провести в ній випробування розкритого розрізу. В ті часи такі ускладнення розглядалися як шкідництво і саботаж. Складність ситуації полягала ще й у тому, що оцінку пошуково-розвідувальним та буровим роботам давали неспеціалісти, люди, не знайомі ні з специфікою геолого-геофізичних досліджень, ні з технологією буріння розвідувальних свердловин; тому будь-які затримки чи пошкодження, яких неможливо уникнути при подібних роботах, розцінювалися як  диверсії. Це призвело до того, що всі кращі спеціалісти, що мали відношення до відкриття нафти були репресовані. Професора Ф.О. Лисенка, незважаючи на його перебування у лікарні, заарештували вночі, 22 травня 1937 р. Арештували й бібліотеку вченого, його наукові праці та розробки по Роменській площі, а також особисте листування. Вироком від 3 вересня 1937 р. Ф.О. Лисенка засуджено до найвищої міри покарання – розстрілу (згідно свідоцтва про смерть, що зберігається в Роменському краєзнавчому, музеї розстріл відбувся 26 серпня 1937 р., тобто ще до оголошення вироку в суді). Лише 28 листопада 1956 р. Ф.О. Лисенка було реабілітовано.

Для остаточного вивчення нафтогазоносності Роменської площі в Інституті геології АН УРСР була організована нафтова експедиція, керівником якої був призначений І.Т. Шамека. Було забурено свердловину "№2-біс" глибиною 457,23 м (початок буріння 17.10.36 р. – кінець 18.05.37 р.), на 16 м північніше свердловини №2. Нафтопрояви були відмічені головним чином у діабазовій брекчії у двох інтервалах: 267,0-278,0 м і 328,05-348,15 м. В результаті випробувань цих інтервалів за період з 9 по 23 липня 1937 р. одержано 1946 кг нафти. Це підтвердило передбачення Ф.О. Лисенка й ознаменувало собою відкриття нової нафтогазоносної провінції України, відомої під сучасною назвою "Дніпровсько-Донецька".

Література

1.Армашевскій П.Я. Общая геологическая карта Россіи // Тр. геол. ком., 1903. Т.ХV. №1.

2.Глинка К.Д. Матеріалы к оценке земель Полтавской губерніи. Вып IV. Роменскій уездъ. Полтава: Изд. Полт. губ. земства, 1891.

3.Гуровъ О.В. Геологическое описаніе Полтавской губерніи. - Полтава: Изданіе Полтавскаго Земства, 1888.

4.Лисенко Ф.О. Родовище гіпсу та глинистого мергелю на Роменщині // Тр. Укр. н-д. Геол. інст., 1929. Т.ІІІ.

5.Лисенко Ф.О. Комплексне дослідження Роменських гіпсовмісних глинястих мергелів // Тр. Укр. н-д. Геол. інст, 1933. Т.V. вип.1.



Форма входу

Пошук

Сумський час

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

У нас за вiкном
Суми
rp5.ua

Друзі сайту

Наук. записки СДПУ

Наша кнопка
Сторінка А.О. Корнуса

Наші гості


Made by Anatoliy Kornus © 2016
Конструктор сайтів - uCoz