Персональна сторінка - І.П. Стрельбицький
географічна точка Сумщини

Сторінка Корнуса Анатолія Олександровича


П`ятниця, 09.12.2016, 04:55
Ви увійшли як Гість
| Група "Гости"
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | І.П. Стрельбицький | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід
Меню сайту

Категорії розділу
Географічні новини [18]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 261

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Банери
PhotoStranger - страничка путешественника Скиталец - сервер о туризме и путешествиях GIS-Lab.info Будь-яка інформація зі сфери географії - наукові установи та їх діяльність, праці відомих географів, географічні видання, статті, конференції, інтернет-ресурси, картографічний матеріал, програмне забезпечення та багато іншого Найкращі актуальні бази даних по підприємствам України. Бізнес-каталог. Електронні каталоги. Реклама і маркетинг [Vox.com.ua] Портал українця WWF Russia. Форум геодезистов ИГ МО РАПН Политическая регионалистика

Сайти Сумщини
Неофициальный сайт города Глухова Новости Шостка Лебединская информационная сеть Каталог сайтов города Сумы Mедицина Сумские Интернет ресурсы Кролевець - неофіційний сайт міста Сайт газеты «Панорама» Рідне місто Буринь Сайт газеты «Панорама»

Курси валют
Курс долара
Курс евро
Курс рубля

Стрельбицкий Іван Опанасович – генерал-лейтенант генерального штабу, генерал від інфантерії (з 1899 р.), один з найвидатніших, але майже забутих картографів ХІХ століття, народився 18(30).6.1828 р. в с. Голенка Полтавської губернії, нині Роменській район Сумської області. Після закінчення курсу в школі землемірів при Київському університеті, поступив на службу в межовий корпус, а згодом перейшов до Санкт-петербурзького гренадерського полку короля Фрідріха-Вільгельма III. У 1859 р. закінчив Миколаївську академію Генерального штабу і був зарахований до його військово-топографічного відділу. У 1865 р. Стрельбицкому була доручена редакція нової "Спеціальної карти Європейської Росії". З тих пір він був постійним керівником цієї величезної праці, виконуючи разом з нею, як в Росії, так і за кордоном, багато інших доручень.

Головними працями І.П. Стрельбицкого є "Спеціальна карта Європейської Росії" (виконана в масштабі 10 верст у дюймі, ця карта складається з 178 аркушів і містить у собі не тільки європейські володіння Росії, але й велику частину Пруссії та Австро-Угорщини, Балканський півострів, частини Малої Азії). "Исчисление поверхности Российской Империи, в общем ее составе, в царствование императора Александра II" (1874) – інша величезна і прекрасна праця, яка вперше дала вірні відомості про поверхню володінь Росії, як в цілому, так і по губерніях та повітах, з окремим обчисленням островів і озер.

Інші праці Стрельбицкого: "Владения турок на материке Европы с 1700 по 1879 г.", з 15 картами і таблицями (1879), з додатком дипломатичних актів (стала настільки відомою, що спеціально була перекладена французькою мовою), "Земельные приобретения России с 1855 по 1881 г.", з 3 картами (видання, складене до 25-річного ювілею царювання імператора Олександра II) – в ньому приведені вказівки, з цифровими даними, на 22 події зазначеного періоду часу, в який Росією придбано земель більше, ніж в будь-яке з попередніх царювань, починаючи з Петра I, франкомовне "Superficie de l'Europe" („Площа Європи”, 1882) – представляє перше однохарактерно виконане і перевірене по зонах і річкових басейнах обчислення поверхні Європи по державах і провінціях, з вказанням довжин річок і берегових контурів. Метод обчислень, вжитий при цьому І.П. Стрельбицким, був прийнятий на озброєння не тільки приватними картографами, але і урядовими установами іноземних держав, "Карта Европейской России, составленная на основании положения об освобождении крестьян от крепостной зависимости, 19 февраля 1861 г.", що була видана з особливого дозволу Державної ради для наочного роз'яснення найбільших і найменших душових наділів у всіх місцевостях Росії, "Карта Донецького кам'яновугільного кряжу", чудово виконана хромолітографічним способом (на 2 аркушах, з описом, складена на підставі точних досліджень і зйомок, проведених гірськими інженерами, братами Носовими) вперше ознайомила з мінеральними багатствами Донецького кряжу і спричинилася до розвитку видобування кам'яного вугілля і прокладання нових залізниць, "Исчисление поверхности Российской империи в царствование императора Александра III" (1889).

Помер І.П. Стрельбицький 15(28).7.1900 р. на Батьківщині, у с. Голенка. Його наукові роботи звернули на себе загальну увагу. Російське географічне товариство удостоїло його найвищої нагороди – Костянтинівської медалі, а Російське технічне товариство – золотої медалі ім. А.П. Бородіна.

У наш час, у зв’язку з руйнуванням «панського маєтку», могилу Стрельбицького було перенесено на сільський цвинтар. За словами місцевих жителів, під час ексгумації цинкову труну відкрили і забрали звідти всі цінні речі. Зараз могила вченого впорядкована і доглянута завдяки зусиллям нащадків та учнів місцевої школи.

© А.О. Корнус, 2010

Форма входу

Пошук

Сумський час

Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

У нас за вiкном
Суми
rp5.ua

Друзі сайту

Наук. записки СДПУ

Наша кнопка
Сторінка А.О. Корнуса

Наші гості


Made by Anatoliy Kornus © 2016
Конструктор сайтів - uCoz