Стрельбицкий
Іван Панасович – генерал-лейтенант генерального штабу, генерал від інфантерії
(з 1899 р.), один з найвидатніших, але майже забутих картографів ХІХ століття, народився
18(30).6.1828 р. в с. Голенка Полтавської губернії, нині Роменській район Сумської
області. Після закінчення курсу в школі землемірів при Київському університеті,
поступив на службу в межовий корпус, а згодом перейшов до Санкт-петербурзького
гренадерського полку короля Фрідріха-Вільгельма III. У 1859 р. закінчив
Миколаївську академію Генерального штабу і був зарахований до його військово-топографічного
відділу. У 1865 р. Стрельбицкому була доручена редакція нової "Спеціальної
карти Європейської Росії". З тих пір він був постійним керівником цієї
величезної праці, виконуючи разом з нею, як в Росії, так і за кордоном, багато
інших доручень.
Головними
працями І.П. Стрельбицкого є "Спеціальна карта Європейської Росії"
(виконана в масштабі 10 верст у дюймі, ця карта складається з 178 аркушів і
містить у собі не тільки європейські володіння Росії, але й велику частину
Пруссії та Австро-Угорщини, Балканський півострів, частини Малої Азії). "Исчисление
поверхности Российской Империи, в общем ее составе, в царствование императора
Александра II" (1874)
– інша величезна і прекрасна праця, яка вперше дала вірні відомості про
поверхню володінь Росії, як в цілому, так і по губерніях та повітах, з окремим
обчисленням островів і озер.
Інші
праці Стрельбицкого: "Владения турок на материке Европы с 1700 по
1879 г.", з 15
картами і таблицями (1879), з додатком дипломатичних актів (стала настільки
відомою, що спеціально була перекладена французькою мовою), "Земельные
приобретения России с 1855 по 1881 г.", з 3 картами (видання, складене до 25-річного ювілею
царювання імператора Олександра II) – в ньому приведені вказівки, з цифровими
даними, на 22 події зазначеного періоду часу, в який Росією придбано земель
більше, ніж в будь-яке з попередніх царювань, починаючи з Петра I, франкомовне
"Superficie de l'Europe" („Площа Європи”, 1882) – представляє перше однохарактерно виконане і
перевірене по зонах і річкових басейнах обчислення поверхні Європи по державах
і провінціях, з вказанням довжин річок і берегових контурів. Метод обчислень, вжитий
при цьому І.П. Стрельбицким, був прийнятий на озброєння не тільки приватними
картографами, але і урядовими установами іноземних держав, "Карта
Европейской России, составленная на основании положения об освобождении
крестьян от крепостной зависимости, 19 февраля 1861 г.", що була видана з особливого дозволу
Державної ради для наочного роз'яснення найбільших і найменших душових наділів
у всіх місцевостях Росії, "Карта
Донецького кам'яновугільного кряжу", чудово виконана хромолітографічним
способом (на 2 аркушах, з описом, складена на підставі точних досліджень і зйомок,
проведених гірськими інженерами, братами Носовими) вперше ознайомила з
мінеральними багатствами Донецького кряжу і спричинилася до розвитку видобування
кам'яного вугілля і прокладання нових залізниць, "Исчисление поверхности
Российской империи в царствование императора Александра III" (1889).
Помер
І.П. Стрельбицький 15(28).7.1900 р. на Батьківщині, у с. Голенка. Його наукові роботи звернули на себе
загальну увагу. Російське географічне товариство удостоїло його найвищої
нагороди – Костянтинівської медалі, а Російське технічне товариство – золотої
медалі ім. А.П. Бородіна.
У наш час, у зв’язку з руйнуванням «панського
маєтку», могилу Стрельбицького було перенесено на сільський цвинтар. За словами
місцевих жителів, під час ексгумації цинкову труну відкрили і забрали звідти
всі цінні речі. Зараз могила вченого впорядкована і доглянута завдяки зусиллям
нащадків та учнів місцевої школи.
