Метод середніх координат. За цим способом географічний центр знаходиться на перетині середньої паралелі та середнього меридіана, що визначаються за географічними координатами крайніх точок досліджуваної території. Він полягає в тому, що довготу центральної точки обчислюють як середнє арифметичне між крайньою західною і крайньою східною точками території, а її широту – як середнє арифметичне між крайньою південною і крайньою північною точками. Крайніми точками Сумської області є пункти з координатами:
на півночі 52°22'00'' пн.ш, 33°47'30'' сх.д. – квартал №1 ур. Старогутська лісова дача (6,5 км північніше с. Стара Гута, Середино-Будського р-ну);
на півдні 50°06'36'' пн.ш, 34°39'02'' сх.д. – на околиці лісового масиву (2 км південніше с. Куземин, Охтирського р-ну)
на заході 54°05'25'' пн.ш, 32°56'42'' сх.д. – урочище Цар-Долина (5,9 км західніше с. Малий Самбір, Конотопського р-ну)
на сході 50°20'45'' пн.ш, 35°41'37'' сх.д. – на правому березі р. Братениця (6,2 км на північний схід від мосту через річку на східній околиці с.Братениця, Великописарівського р-ну).
Географічний центр Сумської області, знайдений цим способом, буде мати координати 51°14'20'' пн.ш. і 34°19'09'' сх.д. і знаходитиметься біля самісінького кордону Сумської області з Російською Федерацією між селами Будки і Голишевське Білопільського району.
У географічному атласі Сумської області [4] вказується, що центр області знаходиться на околиці села Іванівка Путивльського району і має координати 51°15' пн.ш. і 34°07' сх.д. Однак при розрахунку середньої довготи була допущена помилка близько 13'. Більш того, координати крайніх точок, за якими знаходитися середня широта і довгота, у цьому атласі є неточними.
Таке занадто прикордонне і ексцентричне положення географічного центру обумовлене суттєвими недоліками, який має цей метод його розрахунку. По перше, він зводить складну реальну форму області до простої геометричної фігури з 4-х точок; по-друге, цей центр не репрезентує всі райони області (наприклад, якщо уявно вилучити з території Сумщини Роменський або Сумський (!) район, то положення такого центру не зміниться); по-третє, він є анізотропним і його результат не інваріантний відносно вибору системи координат.
Метод рівновеликих площ полягає в тому, що "центральну” точку знаходять як перетин двох прямих, кожна з яких поділяє досліджувану територію на дві однакові за площею частини. Головним недоліком цього методу є те, що для однієї пари прямих метод рівновеликих площ може дати одну "центральну” точку, а для іншої пари прямих – іншу. Ця властивість методу дискредитує його і, крім того, викликає додаткову дискусію про те, яка орієнтація пари прямих "краща” [2]. Прив’язка такої орієнтації до напрямків географічних координат буде необґрунтованою для таких територій, як Сумська область (витягнутих в діагональному напрямку з північного заходу на південний схід). Тому метод рівновеликих площ не витримує серйозної критики і нами не застосовувався.
Метод центру вписаного і описаного кола. Поняття центру, як відомо, народжено математикою. Спочатку під ним розумілася центральна точка кола, відтак метод знаходження центру території, як центру вписаного в неї або описаного кола, має тривалу історію. Однак цей метод дає прийнятні результати коли територія є досить компактною і має невеликий ступінь „розкиду” країв відносно свого геометричного центру. Застосування названого методу для визначення географічного центру Сумської області показало його неприйнятність. У випадку з описаним колом, його центр взагалі буде розташовуватись за межами області (рис. 1), а у іншому випадку конфігурація території дослідження дозволяє розмістити два вписаних кола однакового діаметру, що суперечить основним принципам центрографії.
Якщо все-таки вибирати котрийсь із варіантів, то ним може бути центр західнішого вписаного кола (с. Хоружівка, Недригайлівського району). Хоча ми розуміємо, що визначення географічного центру у цій точці може викликати аргументовану критику багатьох фахівців-географів і картографів.
Рис. 1. Центрограма Сумської області, виконана методом центру вписаного і описаного кола
Аналітичний спосіб знаходження центрів. У центрографічних
дослідженнях цей спосіб застосовується частіше за інші. Спочатку для розрахунку
середньозважених географічних координат, використовували формулу, виведену Д.І.
Менделєєвим. Професор Б.П.
Вейнберг знайшов ці формули недостатньо коректними і запропонував більш прості
й надійні. Цим способом нами розраховано координати географічного центу
Сумської області шляхом знаходження середньозваженої середньої арифметичної географічних
координат близько 150 населених пунктів Сумщини. Всі вимірювальні роботи
виконані нами за допомогою інструменту «довгота/широта» електронного атласу
„МasterSoft” виробництва компанії „Rand McNally”. Результати виконаних нами
обчислень дали наступні координати центру: 51°13'19,2'' пн.ш. та 34°08’34,8''
сх.д. Знаходиться він на лівому березі р. Сейм між селами Нові Вірки і Піски у
Буринському районі. Однак, названу вище точку коректніше буде називати не
географічним центром території, а центром ваги поселенської мережі, хоча й без
врахування її людності. Ще простіше і не менш надійно можна визначати центри,
використовуючи не географічні, а прямокутні координати. Для цього розраховують
середньозважені значення прямокутних координат
Імовірнісно-статистичний спосіб визначення географічного центру. Цей методичний підхід дозволяє найбільш точно визначати розташування географічних центрів території зі складною конфігурацією [6], до яких належить і Сумська область. Він полягає у точковій дискретизації картографічного зображення – заміні площі території дослідження регулярною мережею точок (рис. 2).
Рис. 2. Центрограма Сумської області, виконана імовірнісно-статистичним способом. Географічний центр області показаний знаком +
Середнє значення абсцис і ординат центру обчислюється за відомими формулами середньої арифметичної. Для знаходження координат такого центру було опрацьовано близько 1000 точок. Всі вимірювання проведено нами по електронній карті фірми "Transnavicom”, основу якої створено у ДНВП „Картографія”.
Останній метод, на нашу думку, дав найбільш точне розташування географічного центу Сумської області з координатами 54°06'01'' пн.н. і 34°08'31'' сх.д., який розташований у селі Кальченки Білопільського району. Місцевій і обласній владі варто звернути увагу на цей населений пункт з точки зору встановлення там спеціального пам'ятного знака, аналогічно до того, як це зроблено у Краснопільському районі, де таким чином відзначена найвища точка Сумської області. Ця подія варта уваги, оскільки як справжня географо-краєзнавча пам'ятка точка географічного центру Сумщини заслуговує визнання. Це один із символів області, вияв шани до рідної землі, прояв культури та освіченості. Крім того, можна говорити і про практичне застосування визначеної точки.
Література
1. Грицевич В.С. Про географічний центр України та її середину // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2002. – № 44 (289). – С.12-13. 2. Грицевич В. Центрографія України: історія і перспективи // Історія української географії. – 2003. – Вип. 2 (8). – С.115-119. 3. Картографическая лаборатория им. Д.И. Менделеева к 15-летию Октября (1917-1932): Центрография 1. – Л., 1933. – 44 с. 4. Сумська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина / Відп. ред. Т.В. Погурельська. – К.: ТОВ „Видавництво „Мапа”, 2006. – 20 с. 5. Минц А.А. Экономическая оценка естественных ресурсов. – М.: Мысль, 1972. – 302 с. 6. Червяков В.А. Центрографический метод. – Барнаул: Изд-во Алтайского гос. ун-та, 1995. – 20 с. 7. Kadmon N. The mapping of distribution parameters // Cartogr. Journal. – 1968. – Vol.5. – №1. – Р. 64-69.
