Метод середніх координат. За цим способом географічний центр
знаходиться на перетині середньої паралелі та середнього меридіана, що
визначаються за географічними координатами крайніх точок досліджуваної території.
Він полягає в тому, що довготу центральної точки обчислюють як середнє арифметичне
між крайньою західною і крайньою східною точками території, а її широту – як
середнє арифметичне між крайньою південною і крайньою північною точками.
Крайніми точками Сумської області є пункти з координатами:
на півночі 52°22'00'' пн.ш, 33°47'30'' сх.д. – квартал №1
ур. Старогутська лісова дача (6,5 км північніше с. Стара Гута,
Середино-Будського р-ну);
на півдні 50°06'36'' пн.ш, 34°39'02'' сх.д. – на околиці
лісового масиву (2 км південніше с. Куземин, Охтирського р-ну)
на заході 54°05'25'' пн.ш, 32°56'42'' сх.д. – урочище
Цар-Долина (5,9 км західніше с. Малий Самбір, Конотопського р-ну)
на сході 50°20'45'' пн.ш, 35°41'37'' сх.д. – на правому
березі р. Братениця (6,2 км на північний схід від мосту через річку на східній
околиці с.Братениця, Великописарівського р-ну).
Географічний центр Сумської області, знайдений цим способом,
буде мати координати 51°14'20'' пн.ш. і 34°19'09'' сх.д. і знаходитиметься біля
самісінького кордону Сумської області з Російською Федерацією між селами Будки
і Голишевське Білопільського району.
У географічному атласі Сумської області [4] вказується, що центр
області знаходиться на околиці села Іванівка Путивльського району і має
координати 51°15' пн.ш. і 34°07' сх.д. Однак при розрахунку середньої довготи
була допущена помилка близько 13'. Більш того, координати крайніх точок, за
якими знаходитися середня широта і довгота, у цьому атласі є неточними.
Таке занадто прикордонне і ексцентричне положення
географічного центру обумовлене суттєвими недоліками, який має цей метод його
розрахунку. По перше, він зводить складну реальну форму області до простої
геометричної фігури з 4-х точок; по-друге, цей центр не репрезентує всі райони
області (наприклад, якщо уявно вилучити з території Сумщини Роменський або
Сумський (!) район, то положення такого центру не зміниться); по-третє, він є
анізотропним і його результат не інваріантний відносно вибору системи
координат.
Метод рівновеликих площ полягає в тому, що "центральну”
точку знаходять як перетин двох прямих, кожна з яких поділяє досліджувану
територію на дві однакові за площею частини. Головним недоліком цього методу є
те, що для однієї пари прямих метод рівновеликих площ може дати одну "центральну”
точку, а для іншої пари прямих – іншу. Ця властивість методу дискредитує його
і, крім того, викликає додаткову дискусію про те, яка орієнтація пари прямих
"краща” [2]. Прив’язка такої орієнтації до напрямків географічних координат
буде необґрунтованою для таких територій, як Сумська область (витягнутих в
діагональному напрямку з північного заходу на південний схід). Тому метод
рівновеликих площ не витримує серйозної критики і нами не застосовувався.
Метод центру вписаного і описаного кола. Поняття центру, як
відомо, народжено математикою. Спочатку під ним розумілася центральна точка
кола, відтак метод знаходження центру території, як центру вписаного в неї або
описаного кола, має тривалу історію. Однак цей метод дає прийнятні результати
коли територія є досить компактною і має невеликий ступінь „розкиду” країв
відносно свого геометричного центру. Застосування названого методу для визначення
географічного центру Сумської області показало його неприйнятність. У випадку з
описаним колом, його центр взагалі буде розташовуватись за межами області (рис.
1), а у іншому випадку конфігурація території дослідження дозволяє розмістити
два вписаних кола однакового діаметру, що суперечить основним принципам
центрографії.
Якщо все-таки вибирати котрийсь із варіантів, то ним може
бути центр західнішого вписаного кола (с. Хоружівка, Недригайлівського району).
Хоча ми розуміємо, що визначення географічного центру у цій точці може
викликати аргументовану критику багатьох фахівців-географів і картографів.
Аналітичний спосіб знаходження центрів. У центрографічних
дослідженнях цей спосіб застосовується частіше за інші. Спочатку для розрахунку
середньозважених географічних координат, використовували формулу, виведену Д.І.
Менделєєвим:
Рис. 1. Центрограма Сумської області, виконана методом
центру вписаного і описаного кола
,
де
і
– довгота і широта
центру, λі, φі і mi – довгота, широта і вага кожної і-тої точки локалізації
статистичних даних (населені пункти, підприємства та ін.). Професор Б.П.
Вейнберг знайшов ці формули недостатньо коректними і запропонував більш прості
й надійні:
,
Цим способом нами розраховано координати географічного центу
Сумської області шляхом знаходження середньозваженої середньої арифметичної географічних
координат близько 150 населених пунктів Сумщини. Всі вимірювальні роботи
виконані нами за допомогою інструменту «довгота/широта» електронного атласу
„МasterSoft” виробництва компанії „Rand McNally”. Результати виконаних нами
обчислень дали наступні координати центру: 51°13'19,2'' пн.ш. та 34°08’34,8''
сх.д. Знаходиться він на лівому березі р. Сейм між селами Нові Вірки і Піски у
Буринському районі. Однак, названу вище точку коректніше буде називати не
географічним центром території, а центром ваги поселенської мережі, хоча й без
врахування її людності.
Ще простіше і не менш надійно можна визначати центри,
використовуючи не географічні, а прямокутні координати. Для цього розраховують
середньозважені значення прямокутних координат
і
за формулами Кедмона
(Kadmon, 1968) [7].
Імовірнісно-статистичний спосіб визначення географічного
центру. Цей методичний підхід дозволяє найбільш точно визначати розташування
географічних центрів території зі складною конфігурацією [6], до яких належить
і Сумська область. Він полягає у точковій дискретизації картографічного
зображення – заміні площі території дослідження регулярною мережею точок (рис.
2).
Рис. 2. Центрограма Сумської області, виконана
імовірнісно-статистичним способом. Географічний центр області показаний знаком
+
Середнє значення абсцис і ординат центру обчислюється за
відомими формулами середньої арифметичної:
,
Для знаходження координат такого центру було опрацьовано
близько 1000 точок. Всі вимірювання проведено нами по електронній карті фірми
"Transnavicom”, основу якої створено у ДНВП „Картографія”.
Останній метод, на нашу думку, дав найбільш точне розташування
географічного центу Сумської області з координатами 54°06'01'' пн.н. і 34°08'31''
сх.д., який розташований у селі Кальченки Білопільського району. Місцевій і
обласній владі варто звернути увагу на цей населений пункт з точки зору встановлення
там спеціального пам’ятного знака, аналогічно до того, як це зроблено у
Краснопільському районі, де таким чином відзначена найвища точка Сумської
області. Ця подія варта уваги, оскільки як справжня географо-краєзнавча
пам’ятка точка географічного центру Сумщини заслуговує визнання. Це один із
символів області, вияв шани до рідної землі, прояв культури та освіченості.
Крім того, можна говорити і про практичне застосування визначеної точки.
Література
1. Грицевич В.С. Про географічний центр України та її
середину // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2002. – № 44 (289). – С.12-13. 2.
Грицевич В. Центрографія України: історія і перспективи // Історія української
географії. – 2003. – Вип. 2 (8). – С.115-119. 3. Картографическая лаборатория
им. Д.И. Менделеева к 15-летию Октября (1917-1932): Центрография 1. – Л., 1933.
– 44 с. 4. Сумська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина / Відп.
ред. Т.В. Погурельська. – К.: ТОВ „Видавництво „Мапа”, 2006. – 20 с. 5. Минц
А.А. Экономическая оценка естественных ресурсов. – М.: Мысль, 1972. – 302 с. 6.
Червяков В.А. Центрографический метод. – Барнаул: Изд-во Алтайского гос. ун-та,
1995. – 20 с. 7. Kadmon N. The mapping of distribution parameters // Cartogr.
Journal. – 1968. – Vol.5. – №1. – Р. 64-69.
| 
