Вийшов з друку черговий випуск „Наукових записок СумДПУ імені А.С. Макаренка. Географічні науки” за 2024 рік. У випуску опубліковані статті, що містять результати наукових досліджень з фізичної географії, геоморфології та палеогеографії, суспільної та економічної географії, рекреаційної географії і туризму, теорії географії та методики її навчання. До нього увійшли матеріали, підготовлені вченими Сумського педагогічного університету та інших університетів України.
На підставі аналізу зарубіжного досвіду відновлення туристичної сфери в країнах, де відбувалися військові дії, таких як Грузія, Чорногорія та Хорватія, а також за результатами розробленого та проведеного соціологічного опитування серед власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури та атракцій, представників громадських організацій туристичного спрямування та виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність у Сумській області визначено стан, проблеми, виклики та можливості туристичної індустрії. Враховуючи зарубіжний досвід та результати авторського дослідження запропоновано рекомендації щодо відновлення туризму в Сумській області після війни.
Для середньорічних витрат води річки Псел характерна стійка тенденція до зниження, маловодні роки переважають над багатоводними, а з 1989 року триває маловодна фаза; значення показника максимальних витрат води різко знижується, 58,5% вибірки мають значення менше 87,8 м3/с; динаміка мінімальних витрат води характеризується незначною хвилеподібною низхідною динамікою, хоча найнижче значення мінімальних витрат води за досліджуваний період у 2,9 разів вище від мінімального багаторічного показника. Наявні всі ознаки маловоддя: зменшуються усі досліджувані кількісні показники стоку, є свідчення про внутрішньорічний перерозподіл стоку.
Ковальов Павло Васильович народився 23 (10) січня 1912 р. у Сумах, на вул. Суджанській (тепер вул. Горького), будучи шостою дитиною у сім’ї робітника-штукатура. У Сумах він закінчив семирічну школу і технікум хімічного машинобудування, а після завершення навчання у ньому, починаючи з 1931 р. працював на різних робочих посадах, спочатку у рідному місті, а потім і в далекому Сибіру, в тресті "Єнісейзолото". В 1937 р. Павло Васильович переїхав до Харкова і вступив до університету, де за чотири роки виконав програму п’ятирічного навчання (екзамени за другий курс склав екстерном). У 1941 р. він закінчив Харківський університет, в якому й працював починаючи з 1946 р.
Тропічні ночі – це ночі, коли мінімальна температура повітря не опускається нижче 20°C. Крім того, що ці дні викликають професійний інтерес кліматологів, вони також впливають на комфортність життя місцевого населення. У статті аналізується повторюваність тропічних ночей у Сумах та охоплює період спостережень 18 років (з 2004 по 2021 рік). Дані аналізували стандартними статистичними методами та моделювали за допомогою простої лінійної регресії. Кількісні дані, наведені на рисунках та в таблицях, показують частоту появи тропічних ночей за весь період спостережень. Аналіз показує, що кількість тропічних ночей у спостережуваний період має тенденцію незначного збільшення. Всього за 18 років зафіксовано 113 діб із тропічною ніччю, які припали на травень, червень, липень, серпень та вересень. 2010 рік визначено як пік повторюваності таких ночей, кількість яких досягла 28 випадків. У цей рік в Україні було зафіксовано найвищу температуру – 42,0°C у Луганську, тоді як у Сумах максимальна температура досягла 38,7°C, що також є рекордом за останні 100 років спостережень.
Електростанцію збудовано по вул. Набережна, 55. Сонячні панелі розташовані на 9 гектарах. Енергетична потужність об’єкту 5,7 МВт. Будівництво такого об’єкту здійснено німецькими інвесторами, які вклали 5 млн. євро. На території колишніх відстійників цукрового заводу планується зведення ще однієї сонячної електростанції потужністю 5,8 МВт. Територія, яку вона охоплюватиме – 13,6 га. Туди також зайдуть іноземні інвестиції – майже 10 мільйонів доларів, буде створено 25 робочих місць. Важливо відзначити, що міська влада дуже грамотно підійшла до вибору місця розташування сонячних панелей. Адже мова йде про землі санітарно-очисної зони, яка роками стояла у заростях. Будувати якісь підприємства там заборонено, а от для розташування сонячних панелей там ідеальне місце.
Для встановлення географічних відмінностей первинної захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу, а також їх ролі у структурі причин смертності населення, було здійснено рангування та групування адміністративних одиниць регіону за даними показниками. Окремо проаналізовано нозологічну структуру хвороб системи кровообігу та встановлено райони з найбільш несприятливою ситуацією за кожною з них. За такою ж методикою окремо проаналізовано первину захворюваність, поширеність та смертність від хвороб системи кровообігу населення працездатного населення.
Сучасний стан регіональної ідентичності населення Сумської області виконано на основі аналізу даних анкетування, структури інформаційних потоків, вивчення територіальних маркерів ідентичності, таких як пам'ятки природи, видатні персоналії, торгові марки, назви закладів громадського харчування тощо. Зверталася увага на систему громадянських цінностей респондентів та їхнє ставлення до мовного питання. Головна увага була приділена встановленню ступеня укоріненості жителів області в населеному пункті, регіоні, країні та бажання виїхати з них, як одного з показників такої укоріненості. Важливе місце в дослідженні займає самоідентифікація респондентів, відповідь на питання «Хто я такий?».
11-12 жовтня 2019 року на базі природничо-географічного факультету СумДПУ імені А. С. Макаренка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Четверті Сумські географічні читання», присвячена 50-річчю створення Сумського відділу Українського географічного товариства та відкриття на факультеті спеціальності «географія та біологія». У роботі наукової конференції взяли участь науковці та викладачі провідних наукових установ, закладів вищої освіти, шкільні вчителі та працівники закладів позашкільної освіти з Києва, Полтави, Вінниці, Львова, Умані та інших наукових центрів України, а також учасники з Танзанії та Кенії.
Для успішної реалізації «Програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області на 2019-2021 роки» площу природно-заповідного фонду Сумської області збільшено на 825,33 га. Згідно рішення Сумської обласної ради від 17.05.2019 р. «Про зміни в мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду області», у регіоні оголошено нові об’єкти місцевого значення – заказники: «Межирицький», «Смирновський», «Княжицький», «Микитівський» та пам’ятки природи – «Садовий бульвар» і «Дуб на вул. Сергія Табали».
На підставі аналізу зарубіжного досвіду відновлення туристичної сфери в країнах, де відбувалися військові дії, таких як Грузія, Чорногорія та Хорватія, а також за результатами розробленого та проведеного соціологічного опитування серед власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури та атракцій, представників громадських організацій туристичного спрямування та виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність у Сумській області визначено стан, проблеми, виклики та можливості туристичної індустрії. Враховуючи зарубіжний досвід та результати авторського дослідження запропоновано рекомендації щодо відновлення туризму в Сумській області після війни.
Для середньорічних витрат води річки Псел характерна стійка тенденція до зниження, маловодні роки переважають над багатоводними, а з 1989 року триває маловодна фаза; значення показника максимальних витрат води різко знижується, 58,5% вибірки мають значення менше 87,8 м3/с; динаміка мінімальних витрат води характеризується незначною хвилеподібною низхідною динамікою, хоча найнижче значення мінімальних витрат води за досліджуваний період у 2,9 разів вище від мінімального багаторічного показника. Наявні всі ознаки маловоддя: зменшуються усі досліджувані кількісні показники стоку, є свідчення про внутрішньорічний перерозподіл стоку.
Для успішної реалізації «Програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області на 2019-2021 роки» площу природно-заповідного фонду Сумської області збільшено на 825,33 га. Згідно рішення Сумської обласної ради від 17.05.2019 р. «Про зміни в мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду області», у регіоні оголошено нові об’єкти місцевого значення – заказники: «Межирицький», «Смирновський», «Княжицький», «Микитівський» та пам’ятки природи – «Садовий бульвар» і «Дуб на вул. Сергія Табали».